Вітер гуляє між хмар в високості.
Дощ
пелехатий крокує у гості,
Танець
заводять химерний, тужливий.
Ворон
сховався за терном крикливий.
А
за тим криком пронизлива тиша
Всесвітом
зимнім сполоханим дише,
Груди
могутні до лиць підіймає,
Нішу
свобідну кругом заповняє.
Галас
із вітром лягає у сховок…
Сніг
із дощем умостились в схоронок…
Ані
вибоїн, ні струсу від герцю,
Тільки
спокійна мелодія серця…
11 лютого 2020
Немає коментарів:
Дописати коментар