за фікшном «Фрея із Семи Островів» Дж. Конрада
твій корабель
гойдається на хвилях
як купа груди
чорний і німий
у просторі морськім
на сотні миль
пошарпаний розбитий
і брудний
а увижався він «плавучим
раєм»
і гордістю
частинкою душі
тепер же птах сповитий ланцюгами
який не став опорою
в житті
вдивляєшся і днями
і ночами
покинутий самотній
і страшний
як в’язень із
закутими руками
безпомічний
смиренний навісний
як наче серця більш
нема у грудях
і ти мов острів там
де ходять люди
23 листопада 2022
Немає коментарів:
Дописати коментар