Плаче верба плаче верба плаче стара мати
на всі боки одинока у біленькій хаті
у платочку у віночку в лляній вишиванці
сини й доньки сини й доньки у блискучім глянці
ні словечка ні словечка ні тобі дзвіночка
на постелі проглядає золота торочка
що їй квіти що їй шана що їй позолота
краще б діткам відчиняла розписні ворота
краще б з ними гомоніла при зорі при світлі
краще б думи краще б думи були добрі й світлі
а тепер жура вселилась та й не покидає
мати-неня мати-неня сну давно не знає
стара верба стара верба листя все скидає
вітром бита дощем вмита тишу обіймає
чи то долю чи то вітер пошепки згадає
2 листопада 2023
Немає коментарів:
Дописати коментар