Облітає з дерев білий цвіт,
Ароматом наповнює світ,
Устеляючи землю й стежки,
Укладаючи слово в книжки.
Білі крила й рожеві цятки –
З абрикос, ніжних сакур квітки,
Мов частинка твоєї душі,
Пофарбована в тон на зорі,
Що тріпоче під тиском подій,
Тягнучись до розстріляних мрій,
Де немає ні правил, ні меж,
Лиш весняний привільний кортеж.
Ароматом вражає краса.
Засинає на мить метушня.
Споглядання рятує й веде
І колосом могутнім живе.
16 квітня 2024
Немає коментарів:
Дописати коментар