18 травня 2021, вівторок
Ви чули, як співає соловей?
Я сьогодні слухала саме спів солов’я, який
виводив свою співанку у садочку біля школи! Йому, цьому сірому співуну,
присвятила вірші – помістила їх у своєму блозі на іншій сторінці.
Справді, спів Солов’я особливий! Скільки переливів! То тихіше, то голосніше, то він ніби щось шепоче подрузі і навіть підбиває до неї клинці. То, навпаки, спів стає потужний, сильний, ніби вселяє і передає силу тому, кому вона потрібна у цю хвилину.
Звичайно, згадуєш Шевченка і його вишневий
садок, і народні пісні про солов’я, і численні картини із зображенням цього
співака. Значить, заслуговує!
Серце в полоні. Соловей співав особливо гарно
у день дощу, і по його закінченні. Близькість до нього зворушує, тривожить,
дарує насолоду – і розуміння того, що недарма соловей – центральна фігура у
мистецтві.
Наскільки наша природа чудова! І треба
тільки вміти бачити, а головне – чути і відчувати серцем матір-природу. Вона
віддячить людині обов’язково!
Сумувати не хочеться. Адже не секрет, що
спів солов’я здебільшого асоціюють до смутку, до чогось скритого, потаємного.
Можливо, навіть до самої філософії життя.
Тому сам спів солов’я – невимовна краса,
замилування, спокій. Хочеться закрити очі – і мріяти, здійснювати мандрівки, говорити
з дорогими людьми, бачитися, бродити омріяними вулицями, насолоджуватися тишею
і співом солов’я! І, як бачимо, без усяких технологій, бо це Справжнє,
натуральне, непідробне, прямо, як у казці Г.К.Андерсена «Соловей»!
Дякую тобі, дорогий друже, за красу співу,
за натхнення, за любов, за справжність. Це був День слухання співу Солов’я!
Немає коментарів:
Дописати коментар