Музика океану

 

Безбережний океан

Котить хвилі берегами.

Його серце за замками

Із мільйоном скритих драм.

 

Чайка сиза походжає,

Королева вод, морів,

Забирає й з кораблів

Хоч якусь поживну страву.

Будять душу кольори

Та ще музика безмежжя.

Прохолодне узбережжя –

Сховок літньої пори.

 

Скелі п’ють холодну воду –

Вимивають гальку.

Ні людини спозаранку,

Тільки чайок хороводи.

Та наразі – млосний штиль…

Вечір голову схиляє…

Сонце ледве виглядає

Десь за сотні тисяч миль.

 

І така душі відрада,

Цих акордів шум…

І могутній древній гул –

В нотах безпорадних...

Розривають, сердять, б’ють,

Кидають в провалля,

Де надія є остання

І любов останню п’ють.

 

11 червня 2024