Берегами Атлантики гребені хвилі
б’ють об скелі і точать старезний граніт
а він гордий стоїть і сміється мов дід
випираючи ребрами скручену спину
океан байдикує гримить без зупину
і не має для обширу дійства клопіт
берегами Атлантики гребені хвилі
б’ють об скелі і точать старезний граніт
безбережні простори і велич на милі
долі суден трагедії в сотнях робіт
обростають історії мов живопліт
і здаються на милість стихії безсило
берегами Атлантики гребені хвилі
Немає коментарів:
Дописати коментар