Як давно я дивилась на зорі
відчувала любила давно
виплітала своє ремесло
пожинала ужинок на полі
а душа все кричала про море
про закинутий аркуш на дно
як давно я дивилась на зорі
відчувала любила давно
затужавіли розмисли кволі
потемніло від роздумів скло
скільки рік і води утекло
залишивши розписані скроні
як давно я дивилась на зорі
Немає коментарів:
Дописати коментар