Невміння любити сміялося з себе
раділо за інші уміння в житті
лишало зиґзаґи і кола чіткі
немовби писало невтішну поему
стояла наочно життєва дилема
кохання чи марево стрілося в путі
невміння любити сміялося з себе
раділо за інші уміння в житті
дивилось питально в розписане небо
цвіло-розквітало собі навесні
чуття заворожено кутались в сні
ніким не розкриті знялися до Геби
невміння любити сміялося з себе
Немає коментарів:
Дописати коментар