Босоногі маленькі дівчатка,
Синьоокі
гарненькі внучатка,
Щось
белькочуть на мові своїй,
Бісенят випускають з-під вій
І
виводять химерні таночки,
Хоч
самі ледь звелись на носочки.
В
кожнім русі – жіноче єство,
Коси,
бантики й перше: «Алло!»
Разом
з ними й розмови про школу,
Математику
й мову чудову.
То
вже старші зростають брати,
Волелюбні
хвацькі козаки.
Гамірливі
щоденні турботи
У
задумі кладуться на ноти.
Відчуваєш
у грі скрипаля,
Що
найліпше багатство – сім’я!
2 квітня 2020
Немає коментарів:
Дописати коментар