7 квітня 2021, середа
із самого ранку – дощ… і цілий день дощ!
тихий, мінорний наганяє сонливість і якусь внутрішню ніжність і теплоту. вони
розливаються по всьому тілу, до кінчиків пальчиків. і так хочеться кутатися у
ковдру, пити каву і дивитися у вікно.
кава давно не п’ється… щось не так… однак споглядання дощу, таке зворушливе і буденне, знову будить якісь внутрішні голоси – і ти тягнешся до творчості, до чогось високого, що й не викажеш словами. та й чи треба?
вмикаєш «театр мовчання» по М.Метерлінку. під дощ говорити не хочеться,
хіба що про щось сокровенне з коханою людиною…
перо скрипить… перо виводить своє признання
у День ЗакоханостіВДощ…
Немає коментарів:
Дописати коментар