Полтавський шлях із півночі на південь –
Широкий і сучасний автобан.
І чи зима надворі, а чи квітень,
Несеться не стерпимо в синю даль.
І кожен натискає на педаль,
Щоб вітер у лице на нім зустріти.
Колись же відправлялися по сіль
У Крим вози міцні із козаками;
Чи то збирались дружно у артіль,
а у гаю зозуленька кувала;
Чи до базару люди прошкували,
готуючи до продажу кужіль.
Пройшли часи… Змінилося чимало…
Наклав відбиток швидкісний
прогрес.
І сторінки історії зів’яли б,
Якби не Слова й пам’ятників прес.
А поки що розгадуємо квест
І вчитуємось в букви п’єдесталів.
Вдивляємось в хатини на шляху,
В адмінбудинки, сквери і
крамниці,
У фарби і антени на даху,
В каштани, чорнобривці і ялиці,
Де ніби поселилася жар-птиця,
Щоб славень проспівать про
Котельву.
24
– 25 квітня 2020
Немає коментарів:
Дописати коментар