©Evdokiya Kashuba
16
травня 2021, неділя
Давно дві сестрички-подруги бачилися одна з
одною, ой давно!
А сьогодні неочікувано зустрілися. Одна весь день поралася по господарству, інша – наводила порядки в домі після від’їзду малих бешкетників. Здорово!
Пані Люба хотіла від’їхати до себе додому в
місто, та не вдалося. Чи то автобус проґавила, чи то його й не було, та й пані
Стефанія пропонувала сестричці залишитися і погостювати у неї.
Дивно, але, попри велику різницю у віці, їм було про що поговорити, цікаво спілкуватися, обмінюватися думками, новинами чи й просто мовчати, споглядати природу, слухати тишу.
Тож Стефанія, пересвідчившись, що сестричка не поїхала, пішла їй назустріч.
Маленька, низенька, майже худорлява, пані Люба радісно посміхнулася до Стефанії.
Обійнялися, як кошенята. Стефанія взяла Любину важчу ношу, та й попростували
додому. Речі занесли – і відразу на свіже повітря, доки тепло (адже в квартирі
собачий холод).
Та й не просто надвір, а по морозиво. Це вже
у них така традиція. З пакунком дуже смачного морозива «Пломбір» жінки
попростували в парк, де можна було і посмакувати, і поговорити, і помріяти, і
обговорити якісь нагальні питання.
Вечоріло… Шепотіла прохолода на вухо…Ставало
вітряно…
Сестрички, наговорившись удосталь, відвівши
душу з морозивом, тихими пустинними алеями попрошкували до Стефанії.
За чашкою гарячого чаю вечір добіг кінця…
Тепла постіль… Тепла розмова… Тепла мовчанка…
І сон… Сон, у якому було так багато смачного
морозива «Пломбір»!
Це був дитячий день двох дорослих людей –
День смачного Морозива!
Немає коментарів:
Дописати коментар