Осявають зорі ніч…
Ти ідеш мені навстріч…
Очі – сині небеса,
В них – довіра і краса.
Зорі, зорі
золоті – то літа все молоді.
Доля, доля –
Котельва,рідна серцю сторона.
Засинають ген поля…
Спочиває вся земля,
Тільки Ворскла хлюпотить,
Місяць ясний в ній зорить.
Зорі, зорі золоті – то літа все молоді.
Доля, доля –
Котельва,рідна серцю сторона.
Тут твоє й моє життя,
Мов шматки із полотна,
Мов слова із молитов,
Де є вітер і любов.
Зорі, зорі
золоті – то літа все молоді.
Доля,
доля – Котельва,рідна серцю сторона.
Доля, доля – Котельва…
27
квітня 2020
Немає коментарів:
Дописати коментар