Цей дзвін чорнобильським героям,
Які приборкали без бою
Вогонь пекельний й мирний атом
Життям своїм – не автоматом.
І що цей камінь?.. Тільки свідок,
Як увесь світ здригнувсь над
квіток,
Як Україна вбралась в горе,
Бо смерть і попіл, наче море,
За мить поглинули невинних,
А правда й кривда швидкоплинні
Були схоронені надовго.
(Для поколінь всіх засторога).
Та що від того?.. Сльози – мором…
Обвуглений Чорнобиль хором
І Прип’ять людям промовляють,
Без слів усіх застерігають
Від помилок людського его.
Лунає Болю й Пекла ехо…
Реактор-покруч у скафандрі…
«Мадонна» Чорна, мов на одрі,
Живе і житиме довіку,
щоб не
було імен безликих.
…Отож і наші котелевці
лишаються в серцях безсмертні.
26
квітня 2020
Немає коментарів:
Дописати коментар