Магазини ростуть, як гриби…
Закриваються
з швидкістю школи
На
замки – і стремлять лиш запори
Та
розбиті зіяють шибки.
Нащо
школи, як нічого взяти?
Якщо
мало дітей на село?
Та
коли таке «диво» було?!
Руйнувати
ж бо – не будувати.
Хто
сказав: де багато – то клас?!
А як
бути з любов’ю до краю?!
То й
біжать за кордон аж до раю,
Де
можливостей більше підчас.
І не
треба спирати на когось,
На
закони, вказівки, прогрес.
Нас
все меншає – от де регрес!
Та й
по всьому… уже… докотились…
20 червня 2020
Немає коментарів:
Дописати коментар